Впровадження інформаційно-телекомунікаційних технологій у кримінальному процесі

Публікації

Останні роки ознаменували для України активне впровадження інформаційних та цифрових технологій (як нині прийнято називати «діджиталізація») у буденне життя суспільства з метою його покращення та розвитку.

Слідуючи сучасним тенденціям, а також досвіду міжнародних партнерів, у червні 2021 року Верховною Радою України було прийнято Закон України № 1498-ІХ «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо запровадження інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування».

Як йдеться з назви закону, нормотворцями було покладено початок роботи інноваційної для України інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування, яка запрацювала вже 15 грудня 2021 року.

За визначенням у законі та ч. ст. 1091 Кримінального процесуального кодексу України – це система, яка забезпечує створення, збирання, зберігання, пошук, оброблення і передачу матеріалів та інформації (відомостей) у кримінальному провадженні. Простими словами: ведення та формування матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань після 15.12.2021 р. буде здійснюватися в електронній формі, а не паперовій.

І справді, таке нововведення має при собі благу мету – розвантажити правоохоронні органи від надмірної паперової роботи, яка в реаліях сьогодення є обтяжливою та не завжди виправданою, оскільки потребує чимало часу та зусиль.

Згідно статистичних відомостей, розміщених на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора, загальна кількість зареєстрованих кримінальних проваджень в Україні за грудень 2021 року складає 321 443. Водночас на одне кримінальне провадження в середньому припадає не менше 1500 сторінок, що є чималим.

Як стверджує законодавець, робота інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування (з офіційною назвою «іКейс») матиме суттєвий вплив на автоматизацію процесів досудового розслідування в цілому, а також процесів, які забезпечують організаційні, управлінські, аналітичні, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів системи окремо. Це значно спростить, наприклад, ознайомлення з матеріалами кримінального провадження стороною захисту в порядку ст. 221 КПК України, або розгляд слідчим суддею клопотань та скарг сторін кримінального провадження на стадії досудового розслідування в межах розумних строків, без необхідності витребування фізичних матеріалів з органу досудового розслідування або прокуратури, що значно економить час.

Перспективи роботи системи «іКейс» є досить привабливими з позиції вдосконалення реалізації процесуальних прав та обов’язків сторонами, судом у кримінальному провадженні, проте потребує ретельного опрацювання для гармонічного інтегрування в існуючий процесуальних механізм в цілях уникнення можливих колізій, прогалин у чинному КПК України.

Також Законом України №1498-ІХ закріплено обов’язок Офісу Генерального прокурора, органу, у складі якого функціонує орган досудового розслідування, а також органу, що затверджує положення про систему, яка функціонує в суді, забезпечити у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом розроблення та затвердження положення про інформаційно-телекомунікаційну систему досудового розслідування.

Спільним наказом Тимчасово виконуючого повноваження Директора Національного антикорупційного бюро України, Генерального прокурора, Голови Ради суддів України, Голови Вищого антикорупційного суду від 15.12.2021р. №175/390/57/72 було затверджено положення про інформаційно-телекомунікаційну систему досудового розслідування «іКейс». Проте, всупереч вимогам Закону № 1498-ІХ, не було розроблено та затверджено відповідного положення іншими органами досудового розслідування, такими як: Державне бюро розслідувань, Національна поліція України та Служба безпеки України.

Наведене свідчить про пілотність проекту «іКейс» та необхідність значних технічних ресурсів для його реалізації, які наразі наявні лише в Національного антикорупційного бюро України.

Менше з тим, заслуговують на увагу коментарі представників правозахисної спільноти України, які висловлюють насторогу щодо відсутності конкретики в порядку залучення та доступу адвокатів як учасників кримінального процесу до користування системою «іКейс» під час реалізації ними своїх процесуальних обов’язків.

Варто також наголосити і на окремих аспектах процесуальних порушень у зв’язку з нововведеннями, які вчиняються з легкої руки креативних слідчих, зокрема абз.2 ч.3 ст. 290 КПК України, на стадії відкриття матеріалів кримінального провадження іншій стороні. Імітуючи відкриття матеріалів кримінального провадження в електронному вигляді (шляхом надсилання сканкопії на електронну адресу адвоката, або їх копіювання на флеш накопичувачі), слідчий звітує про ознайомлення сторони з матеріалами кримінального провадження та її обов’язок письмово підтвердити цей факт, в порядку ч.9 ст.290 КПК України, тим самим порушуючи її право на ознайомлення із фізичними примірниками матеріалів справ.

Тому надання електронних копій матеріалів кримінального провадження слідчим будь-якого органу досудового розслідування (окрім НАБУ) є всього на всього наданням копій таких матеріалі, та не може вважатись відкриттям матеріалів кримінального провадження у розумінні ст.290 КПК України, що передбачає доступ саме до оригіналів справи.

Впровадження нових інформаційних технологій та технічних рішень у різні галузі є невідворотним і може вважатись безумовним прогресом. Проте як і в будь-яких нововведеннях слід відповідально підходити до процесу їх інтеграції, з метою уникнення невиправданого знищення вже діючих механізмів та зловживань з боку осіб, які будуть їх використовувати.

Адвокат, Я.О. Корчак