— А кем ты был в мирное время?
— Я имел много специальностей, за шо и состоял на особом учёте в Одесском уголовном розыске. А кем ты был в мирное время?
— А я служил в полиции. Э-э-э! Не бойся, мы своих не трогаем.
Діалог Попандопуло та бандита Сметани у фільмі: «Весілля в Малинівці»
Готуючи публікацію про «героїчні» будні співробітників Державного бюро розслідування, мимоволі згадую відомий вислів із радянського мультсеріалу, вкладений його авторами у вуста капітана Врунгеля: «Як яхту назвеш, так вона і попливе». На перший погляд, абревіатура «ДБР» обнадіює своєю співзвучністю з абревіатурою взірця правоохоронної діяльності – ФБР, девізом якої є: «Вірність, відвага, чесність».
Подібна й ідеологічна основа діяльності новоствореного правоохоронного органу, принаймні, якщо орієнтуватися на інформаційний зміст його офіційного сайту. У формулюванні принципів діяльності, цінностей команди, а також у визначенні місії ДБР використані красиві і правильні слова про справедливість, доброчесність, професійність тощо. Мабуть і царю Соломону гикнулося у кращих світах, адже саме його незримою присутністю освячена символіка Бюро чесних та непідкупних функціонерів.
До того ж, засобом формування колективного імунітету від корупційних спокус команди кращих із кращих, що згуртувалася під дахом ДБР, слугували серйозні заробітні плати.
Проте, час, як мовиться в латинському вислові, виявляє ВСЕ!
Прямо скажемо, час був невблаганним насамперед до репутації ДБР, а точніше його кадрового наповнення. Видається глибоко символічною атмосфера скандалу, в якій народжувалося це довгоочікуване українським суспільством дитя правопорядку. Навіть прізвище першого керманича Романа Труби в його розмовній версії продукувало скептичні асоціації з кінцем, загибеллю та безпорадним становищем.
Після чергового оберту політичної рулетки в Україні, коли ревнителями народних інтересів стали обрані слуги, ДБР вже набило кілька гуль на замовних справах з політичним відтінком. Новоспечені слуги – управлінці, засукавши рукава, швидко прибрали до рук це правоохоронне відомство і розпочали процес поліпшення його діяльності.
Окремі громадяни миттєво відчули результати такого поліпшення, причому тактильно у власних кишенях. Наочною ілюстрацією такого інтимного зближення правоохоронних інтересів доброчесної групи співробітників ДБР з гаманцями співвітчизників є кримінальне провадження №62020100000002380 від 20.11.2020 року.
Досудове розслідування у вищезазначеному кримінальному провадженні здійснює Територіальне управління ДБР, розташоване у м. Києві, а процесуальне керівництво – прокурор другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР Київської міської прокуратури. Натомість його предметом є факти ймовірного зловживання службовим становищем податківців, які, на думку слідчого ДБР, не були сумлінними в адмініструванні податків підприємців у будівельній галузі.
Читачі, мабуть, здогадалися, що згадка про будівництво у будь-якому кримінальному провадженні навіює солодкі мрії про тлінне. Так, саме про гроші, грошенята, на які, як ми пам’ятаємо з сайту ДБР, не можуть спокуситися дбрівські орли. Але, вочевидь, забарвлення асигнацій та їх сума здатна засліпити навіть найбільш непідкупних правоохоронців у світі.
Події у цьому провадженні розвивалися традиційно з обшуків, що є наріжним каменем вітчизняного досудового розслідування. В ході обшуку у приватному помешканні особи, яка не мала будь-якого відношення до податківців, виявлено велику суму коштів. Вилучаючи грошові кошти, слідчий ДБР М.П. Кравчук запевнив володільця, що ці фінансові цінності не становлять правоохоронного інтересу, а відтак будуть миттєво повернуті останньому, якщо на це буде милість Божа і відповідне рішення слідчого судді.
Невдовзі з’явилося рішення слідчого судді (ухвала слідчого судді Печерського районного суду від 28.09.2021 року у справі №757/51158/21-к), яким було відмовлено прокурору В.В. Коссу в накладенні арешту на вилучені цінності, а згодом і суд апеляційної інстанції вказав на безпідставність очікувань правоохоронців в усиновленні осиротілих асигнацій.
Одночасно з вирішенням долі грошових коштів, слідчими суддями досліджувалися факти упередженості та необ’єктивності слідчого ДБР М.П. Кравчука у кримінальному провадженні, який продемонстрував, м’яко кажучи, не найкращі якості представника правоохоронної еліти. Підсумковим вердиктом цього процесу стала ухвала слідчого судді про відвід слідчого ДБР М.П. Кравчука від 19.11.2021 року у справі № 757/59619/21-к.
Проте, єдиною реакцією згуртованого дбр-прайду на рішення судів стало притягнення власника коштів до кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань щодо цих коштів. Цей вінегрет із спорадичних та хаотичних дій співробітників Територіального управління ДБР, розташованого у м. Києві, освячувався пасивним спогляданням прокурорів відділу Київської міської прокуратури, які мали здійснювати нагляд за дотриманням законності слідчим підрозділом.
Тривожним індикатором правосвідомості колективу співробітників ДБР включно з його керівництвом є відкрите невиконання судових рішень, якими підтверджено права власника на повернення коштів, а також припиненні повноваження слідчого ДБР М.П. Кравчука. Зокрема, останній продовжує виконувати повноваження слідчого, тим самим демонструючи, образно кажучи, покладання фалічної символіки ДБР на рішення судів.
До речі, а що з грошима?
Відповідаючи на це питання, віддамо данину поваги креативності співробітників ДБР, оскільки на період проведення досудового розслідування володільцем/зберігачем грошових коштів став оперуповноважений з прізвищем, що породжує безліч метафор – С. Бухонський.
Здобрюючи іронією гіркі враження від взаємодії з новим правоохоронним брендом в особі ДБР, мушу лише висловити співчуття особам, статки яких впали в око цих розслідувачів з розбійницькими методами.
Адвокат, к.ю.н. М.В. Павленко