Адвокатам АО «Інтайтл» вдалось успішно захистити інтереси восьми Клієнтів у кримінальному провадженні, яке мало ознаки замовного та в межах якого здійснювалось необґрунтоване кримінальне переслідування. За результатом активних дій адвокатів, означене кримінальне провадження було закрито на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області, яке набрало законної сили.
Так, у кінці 2020го року, органами поліції Київської області було відкрито кримінальне провадження та «вручено» повідомлення про підозру 14 особам, в тому числі і Клієнту, який виконував повноваження юриста-адвоката. Згодом, матеріали щодо 6 осіб було виділено в окреме кримінальне провадження у зв’язку із їх «переховуванням від слідства)
Деталі цієї ситуації було описано у публікації за посиланням: https://entitle.com.ua/novyny/uspishne-skasuvannya-advokatamy-ao-intajtl-postanovy-pro-zupynennya-kryminalnogo-provadzhennya-u-zv-yazku-iz-rozshukom-osoby/.
12.03.2021р. слідчим, на виконання приписів ст. 290 КПК України, було повідомлено учасників кримінального провадження про закінчення досудового розслідування та відкриття матеріалів провадження для ознайомлення та копіювання.
В подальшому, 26.11.2021р., обвинувальний акт щодо 8 фігурантів було направлено до Києво-Святошинського районного суду Київської області для розгляду по суті.
Реалізуючи процесуальні права, передбачені п.2 ч.3 ст.314 КПК України, сторона захисту звернулась до суду із клопотанням про закриття кримінального провадження на стадії підготовчого судового засідання у зв’язку із направленням обвинувального акту поза межами строків досудового розслідування. Серед основних аргументів було наведено:
1)доручення слідчому на відкриття матеріалів в порядку ст. 290 КПК України від 12.03.2021р. було складено прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області. Нагадаємо, що згідно наказу Генерального прокурора І.Венедіктової №40 від 17.02.2021р., день початку роботи окружних прокуратур розпочинався з 15.03.2021р. (через 3 дні від моменту складення доручення прокурором). Тобто на момент відкриття матеріалів кримінального провадження, у слідчого були відсутні правові підстави для таких дій, оскільки доручення було отримано від прокурора не існуючого на той момент органу прокуратури.
2)неналежне повідомлення слідчим підозрюваних про закінчення досудового розслідування. Так, слідчим у кримінальному провадженні було направлено повідомлення про закінчення досудового розслідування підозрюваним до поштового відділення зв’язку, без зазначення адреси проживання підозрюваних, номеру засобів телефонного зв’язку із ними. Тобто після надходження поштових відправлень у відділення зв’язку, а ні працівники пошти не могли зв’язатись/поінформувати підозрюваних про наявність таких листів, а ні самі підозрювані не могли знати про них. Суто формальний підхід слідчого до виконання ст. 290 КПК України та порушення порядку виклику осіб згідно ст.136 КПК України, стало наслідком повернення таких листів з відміткою щодо перевищення строків зберігання. У подальшому в судовому засіданні, прокурор так і не змогла довести суду факт реального вручення повідомлень про закінчення досудового розслідування обвинуваченим, що було основною підставою для зупинення процесуальних строків у кримінальному провадженні.
3)неповідомлення слідчим захисників підозрюваних про закінчення досудового розслідування. Займаючись креативністю, описаною у попередньому пункті, слідчий залишив поза увагою необхідність направлення повідомлення про закінчення досудового розслідування захисникам, що є імперативною вимогою ч.1 ст.290 КПК України. Намагаючись усунути таке процесуальне упущення, 12.06.2021р. (через 3 місяці з моменту закінчення досудового розслідування) слідчий направив захиснику в додатку Telegram фотокопії повісток про виклик підзахисних для ознайомлення із матеріалів, з чого і стало відомо про закінчення досудового розслідування. На жаль, такого креативу головуючий суддя не оцінив.
4)складення, підписання та направлення обвинувального акта до суду після закінчення строків досудового розслідування. Зважаючи на те, що в межах кримінального провадження було 8 підозрюваних, останні не могли бути одночасно присутніми на ознайомленні із матеріалами кримінального провадження. Продовжуючи парад креативності, слідчий здійснював вручення обвинувального акту за таким алгоритмом:
-спочатку обвинувальний акт було вручено трьом особам після підписання протоколу про ознайомлення;
-через 7 днів двоє підозрюваних підписали протокол і отримали обвинувальні акти;
-і ще через 9 днів останні троє підозрюваних надали підписи та отримали примірники обвинувального акту.
Втім, слідчий вкотре проігнорував вимоги законодавця викладені у ст.293 КПК України, що одночасно з переданням обвинувального акта до суду, його копія повинна бути надана під розписку підозрюваному, його захиснику. Тому, відновлення процесуального строку у кримінальному провадженні було здійснено не із отриманням останніми трьома підозрюваними обвинувальних актів, а після підписання розписок про отримання обвинувальних актів першими підозрюваними.
Результатом цих процесуальних порушень з боку сторони обвинувачення стала довгоочікувана ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.04.2024р., якою було закрито кримінальне провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/118441569)
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, 24.04.2024р., прокурор звернулась із апеляційною скаргою до Київського апеляційного суду. На подив сторони захисту та апеляційного суду, в подальшому прокурором була подана заява про залишення поданої апеляційної скарги без розгляду та закриття апеляційного провадження.
Логічна крапка в цій історії була поставлена ухвалою Київського апеляційного суду від 26.11.2024р., якою було закрито апеляційне провадження у зв’язку з відмовою від апеляційної скарги прокурором, тому рішення місцевого суду набрало законної сили.