Адвокати АО «Інтайтл» здобули чергову перемогу у Європейському суді з прав людини на користь клієнта – Сергія Скрипки.
Відповідне рішення було опубліковано 20 липня 2023 року на офіційному сайті ЄСПЛ: https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-225892.
Ще раніше перебіг цієї справи висвітлювались у ЗМІ: https://from-ua.org/obzor-pressi/476530-sizifova-apelyaciya.html та https://resonance.ua/bananovi-prokurori/.
Предметом звернення до міжнародної судової установи стали порушення п. 4 ст. 5 Європейської Конвенції з прав людини вітчизняними судовими органами, щодо зволікань у розгляді поданої стороною захисту апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді про застосування запобіжного заходу.
Так, 17.10.2018р. слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва було задоволено клопотання прокурора та застосовано до Скрипки Сергія запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці. Реалізуючи процесуальний механізм, закріплений Главою 31 КПК України, 22.10.2018р. сторона захисту звернулась із апеляційною скаргою на згадане судове рішення місцевого суду до Київського апеляційного суду з метою його перегляду та скасування.
Втім, така скарга не була розглянута апеляційним судом в межах розумних строків в силу низки обставин, зокрема: неявки прокурора у судове засідання з мотивів його «зайнятості в інших судових справах», завантаженості суду тощо. Як наслідок, сторона захисту опинилась у стані правової невизначеності, оскільки на момент перебування апеляційної скарги у суді, спливали й строки перебування особи під вартою та як наслідок, нове звернення прокурора до місцевого суду із клопотанням про продовження строків тримання під вартою.
13.02.2019р. (майже через 4 місяці з дати прийняття оскаржуваного рішення) Київський апеляційний суд все ж розглянув апеляційну скаргу захисників по суті. Проте, таке рішення не створило жодних правових наслідків для сторони захисту, оскільки під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду про застосування запобіжного заходу, було ухвалено нове судове рішення про його продовження та як наслідок – необхідність повторного звернення зі скаргою до суду апеляційної інстанції.
Досліджуючи наведені факти, ЄСПЛ дійшов такого висновку: «Суд повторює, що відповідно до пункту 4 статті 5 Конвенції заарештовані або затримані особи мають право на перегляд з урахуванням процесуальних і матеріальних умов, які є суттєвими для “законності”, у розумінні Конвенції, їхнього позбавлення волі (див. рішення у справі “Ліцов проти Німеччини” (Lietzow v. Germany), № 24479/94, § 44, ECHR 2001-I). Це правда, що положення, про яке йдеться не зобов’язує Договірні держави створювати другий рівень юрисдикції для перевірки законності тримання під вартою та розгляду клопотань про звільнення. Тим не менш, держава, яка запроваджує таку систему, повинна в принципі надавати затриманим такі ж гарантії в апеляційному порядку, як і в першій інстанції (див. рішення у справі “Фодале проти Італії” (Fodale v. Italy), № 70148/01, § 39, ECHR 2006- VII)».
У зв’язку із чим, ЄСПЛ дійшов висновку про недостатню оперативність щодо перегляду судового рішення про тримання особи під вартою, а також подібність цих порушень тим, які були встановлені у справі «Харченко проти України» (№40107/02, §§86-87, 10 лютого 2011 року).