ЕКЗОРЦИСТИ В МАНТІЯХ: нариси з життя і творчості одеської судді Федулеєвої

Публікації

… в какой несгораемый шкаф упрятали Вы стыд?
Исаак Бабель «Одесские рассказы»

 

Розвиваючи тему про найсправедливіший і найгуманніший суд в українській державі, мушу відступити від усталеного професійного стереотипу про лідерські лаври на цьому поприщі одного зі столичних районних судів. На вітчизняному правовому горизонті з’явилася нова зоря, що вершить правосуддя в Південній Пальмірі в складі Київського районного суду міста Одеси – Юлія Федулеєва.

Незважаючи на географічну віддаленість капища правосуддя, в якому Юлія Федулеєва дбає про правосвідомість одеситів, виблиски її судових вердиктів періодично долинають до похмурої храмини Вищої ради правосуддя. Замість того, щоб віддати належну шану справедливому правосуддю Юлії Федулеєвої, невдячні плебеї періодично зводять хулу на її професійні чесноти. Дисциплінарна палата ВРП так перейнялася долею скаржників, що навіть відправляла Юлію Федулеєву на курси підвищення кваліфікації з кримінального права та суддівської етики в школу суддів. Утім, ВРП пом’якшувала відповідальність Юлії Федулеєвої, стимулюючи її суддівську сумлінність косметичною припаркою у формі «попередження».

Як мовиться в прислів’ї: «попереджений – значить озброєний». Напрацювавши арсенал попереджень, володарка суддівської мантії після травневих свят вистрілила новим вердиктом по консервативній судовій практиці. Скажемо відверто, новий продукт суддівської креативності Юлії Федулеєвої приємно здивує правоохоронну вертикаль. Адже завдяки правозастосовчому генію Юлії Федулаєвої фактично реанімовано інститут направлення кримінальної справи на додаткове розслідування, передбачений КПК УРСР 1960 р.

Відкриваючи завісу інтриги, перейдемо до суті питання – ухвали слідчого судді Юлії Федулеєвої від 14.05.2021 р. в статусі слідчого судді у справі №947/14339/21 (провадження №1-кс/947/6253/21). За результатами розгляду цієї справи слідчим суддею Юлією Федулеєвою повністю задоволено скаргу адвоката О.С. Чепіль, подану в інтересах потерпілого у кримінальному провадженні №42018160000000405 від 26.04.2018 р. ТОВ «Французький бульвар» про зобов’язання прокурора вчинити дії. Зокрема, слідчим суддею зобов’язано прокурора:
– поновити досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні;
– додатково допитати двох громадян (процесуальний статус яких не конкретизовано у рішенні);
– виконати вимоги ст.ст.290, 291 КПК України.

Для пересічних обивателів ці юридичні звороти не видаються чимось неординарним. Але можуть привернути увагу «злодіяння», на розслідування яких одеські правоохоронці змарнували два роки свого, особливо цінного, часу. Правова парадигма цього кримінального провадження складалася за формулою: «Битий небитого везе». Адже терновий вінок потерпілого у цьому кримінальному провадженні, з якогось дива, прокурори одесити начепили на ТОВ «Французький бульвар». Зазначена юридична особа в стислі строки перетравила кількамільйонний доларовий кредит виділений банківською установою під забудову. Натомість результати спожитих ТОВ «Французький бульвар» фінансових ресурсів, м’яко кажучи, не надихали, оскільки розкішні бур’яни на місці будівництва примножували сум банківської установи, а не її активи.

Більш як через десять років після того, як кредитні кошти зникли в кишенях псевдозабудовника, власники останнього вирішили повернути майно, що слугувало засобом забезпечення за кредитним договором. Оскільки вертикаль господарських судів, цілком логічно, стала на сторону банківської установи, що втратила більше 7 млн доларів, дотепні одесити постукали у двері службових кабінетів прокуратури Одеської області. Подальший опис фабули кримінального провадження та його «доказового» наповнення видається зайвим, оскільки занурюючись у хитросплетіння замовної справи розмиваємо образ «героїні» цієї публікації.

Революційний характер ухвали слідчої судді Юлія Федулеєвої від 14.05.2021 р. у справі №947/14339/21 полягає в тому, що вона вершила правосуддя у кримінальному провадженні, строк досудового розслідування в якому закінчився ще у вересні 2019 року!!!

Впродовж 2020 -2021 рр. прокурори намагалися тричі втиснути обвинувальний акт у зазначеному кримінальному провадженні до судових інстанцій. Очікувано, що першим адресатом стала цитадель правосуддя, в якому віртуозно орудує дишлом закону Юлія Федулеєва, тобто Київський районний суд міста Одеси. Але трапилася прикрість – Верховний Суд ухвалою 25.02.2020 р. у справі №947/31945/19 скерував справу до Печерського районного суду міста Києва. Адже подія, кваліфікована одеситами як злочин, відбулася в столиці.

Прокурор виконав рішення Верховного Суду і направив обвинувальний акт до Печерського районного суду міста Києва. Своєю чергою, суд двічі повертав, скажімо так, пародію на обвинувачення прокурору в порядку пункту 3 ч. 3 ст.314 КПК України у зв’язку з його невідповідністю вимогам КПК України. Печерський районний суд міста Києва наголошував, що обвинувальний акт складено за межами строку досудового розслідування!

Після чергового фіаско з обвинувальним актом, талановиті діти Одеси-мами згадали про суддю Юлію Федулеєву, яка своєю ухвалою від 14.05.2021 р. у справі №947/14339/21 вдихнула нове життя у кримінальне провадження №42018160000000405 від 26.04.2018 р. І, як зазначалося вище, не лише оживила строк, але і нарізала процесуальних завдань прокурору.
Як свідчить зміст того, що називається «матеріали судової справи» (29 аркушів сумарно), жриця правосуддя Юлія Федулеєва продемонструвала найкращі якості південного темпераменту. Згідно журналу судового засідання правова дилема (незаконність складання обвинувального акта після закінчення процесуальних строків), над вирішенням якої безрезультатно трудилися впродовж двох років судді Печерського районного суду міста Києва та Київського апеляційного суду, усунута Юлією Федулеєвою впродовж п’яти хвилин.

Риторичним видається запитання і про авторитетність правового статусу Верховного Суду для гігантеси одеського правосуддя, оскільки, як вже зазначалося вище, касаційною інстанцією передано кримінальне провадження за територіальною підсудністю до Печерського районного суду міста Києва.
Мимоволі згадується куплет популярної радянської пісні про цінність п’ять хвилин:
«Пять минут… Пять минут…
Разобраться если строго,
Даже в эти пять минут
Можно сделать очень много.»

Можемо лише здогадуватися про справжню вартість п’яти хвилин авторського правосуддя систематично відпопереджуваної судді Федулеєвої. Але споглядання результатів цього магічного дійства, за висловом легендарного Бені Крика, сторчма підіймає мозок разом із волоссям. Сподіваємося на аналогічну реакцію представників «суддівської інквізиції» з ВРП 

Адвокат, к.ю.н. М.В. Павленко